Шляхи реалізації  викладання інформатики в сучасній школі в умовах профілізації

Організація профільного навчання в Українї

На виконання Закону України "Про загальну середню освіту" та відпо­відно до Концепції загальної середньої освіти і Дер­жавного стандарту базової і повної середньої освіти 25 вересня 2003 року Міністерством освіти і науки України прийнято рішення про поетап­ний перехід до профільного навчання у старшій школі на основі розробле­ної Інститутом педагогіки АПН України Концепції профільного навчання у старшій школі .

Концепція профільного навчання у старшій школі визначає основні засади щодо сутності, мети, принципів організації профільного навчання, його структури, форм організації та умов реалізації. Як зазначається у цьо­му документі, "профільне навчання - вид диференційованого навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів і здібностей учнів і створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього про­фесійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, зміс­ті, структурі та організації навчального процесу" . Профільне навчання на основі диференціації та індивідуалізації навчання дозволяє повніше враховувати інтереси та здібності учнів, створювати умови для навчання старшокласників у відповідності з їхніми професійними інтересами та намірами щодо продовження освіти.

Перехід до профільного навчання має за мету :

V забезпечити поглиблене вивчення окремих предметів програми за­гальноосвітньої школи;

V створити умови для суттєвої диференціації змісту навчання старшо­класників з широкими та гнучкими можливостями побудови учнями інди­відуальних освітніх програм;

V сприяти встановленню рівного доступу до повноцінної освіти різних категорій учнів відповідно до їх здібностей, індивідуальних нахилів та по­треб;

V розширити можливості соціалізації учнів, забезпечити наступність між загальною та професійною освітою, більш ефективно підготувати ви­пускників школи до засвоєння програми вищої професійної школи.

Згідно з Концепцією профільне навчання у 10-11 класах здійснюється за такими основними напрямами: суспільно-гуманітарним, природничо-математичним, технологічним, художньо-естетичним, спортивним.

 Інформатика у структурі загальної середньої освіти

Відповідно до Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів зміст освіти реалізується залежно від обрано­го профілю навчання, при цьому кожен з профілів передбачає вивчення предметів на одному із трьох рівнів :

V рівні стандарту

V академічному рівні

V профільному рівні, який передбачає поглиблене вивчення відпо­відних предметів, орієнтацію їх змісту на майбутню професію.

Базова модель методичної системи навчання інформатики у профільній школі

Мета курсу інформатики у профільній школі

Нормування інформаційно-комунікаційних компетентностей:

 - інформаційної компоненти (здатність ефективної роботи з інформацією у всіх нормах її представлення);

-  комп'ютерно-технологічної компоненти (уміння і навички щодо роботи з сучасними комп'ютерними засобами та програмним забезпеченням);

- процесуально-діяльнісної компоненти (здатність застосовувати сучасні за­соби інформаційних та комп'ютерних технологій до роботи з інформацією та розв'язання різноманітних задач)

Зміст курсу інформатики

Сукупність двох взаємопов'язаних компонентів: теоретичного і практичного, теоретична частина спрямована на формування знань щодо застосування ІКТ у майбутній професійній діяльності. Практичний аспект пов'язаний з формуванням навичок щодо застосування ІКТ у майбутній професійній діяльності

Домінуючі методи навчання інформатики

Методи активного навчання, інтерактивні методи і технології навчання, контекстне навчання, проблемне навчання, ситуаційне навчання, корпоративне навчання, метод проектів, зокрема робота над телекомунікаційними проектами

Домінуючі апаратні та програмні засоби профільного навчання інформатики

-комп'ютерно-орієнтований навчально-методичний комплекс професійного спрямування, прикладне програмне забезпечення для розв'язання дослідницьких задач, засоби телекомунікації, відеотехніка, інтерактивні дошки, підручники, навчальні посібники, практикуми, зокрема й електронні

Домінуючі організаційні форми та форми організації навчання інформатики у профільній школі

- урок; практикум; екскурсії; групові форми для роботи над проектом (навчальним, дослідницьким, інформаційним, творчим, підсумковим тощо); групові для участі  інтерактивному уроці; самостійна робота; індивідуальні форми роботи

Під час проектування методичної системи необхідно пам'ятати, що зміна методичної системи призводить до трансформації навчально-пізнавальної діяльності суб'єктів. Отже, при відсутності у вчителів, адміністраторів шкіл, учнів, батьків, інших учасників навчального-виховного процесу потреби у змінах хід зміни системи буде неефективний. Крім цього, зовнішні обставини можуть як сприяти, так і гальмувати функціонування та розвиток методичної системи.

Сформулюємо умови реалізації вищезазначеної базової моделі методичної системи навчання інформатики (МСНІ):

V наявність нормативних документів, які підтверджують відповідність вищезазначеної МСНІ соціальному замовленню;

V наявність потреби в учасників навчально-виховного процесу у замін існуючої МСНІ на нову МСНІ;

V наявність матеріально-технічного, інформаційного, методичного: забезпечення впровадження нової МСНІ;

V знання вчителями інформатики психолого-педагогічних основ навчання інформатики у профільній школі;

V знання вчителями інформатики змісту інформаційно-комунікаційних компетентностей майбутніх спеціалістів різних галузей народного господарства;

V володіння вчителями інформатики методами активного навчання;

V володіння вчителями інформатики знаннями та навичками щодо використання в навчально-виховному процесі комп'ютерно-орієнтованих навчально-методичних комплексів професійного спрямування, прикладного програмного забезпечення для розв'язання дослідницьких задач, засобів телекомунікації, відеотехніки тощо;

V володіння вчителями інформатики знаннями та навичками щодо використання групових, індивідуальних форм навчання, організації індивідуального навчання;

V знання вчителями інформатики основ педагогічного проектування;

V  відповідність системи управління навчальним закладом до вимог впровадження МСНІ у профільній школі.

В центр моделі методичної  системи навчання інформатики у профільній школі необхідно розмістити модель випускника школи, який при навчанні інформатики отримає базові знання , уміння і навички використання ІКТ в його майбутній професійній діяльності.

 

Особливість навчання інформатики в профільній школі полягає в поглибленому вивченні. :

-          інформаційних процесів;

-          основ комп’ютерного моделювання;

-          принципів функціонування інформаційних систем;

-          інформаційно-комунікаційних технологій опрацювання повідомлень і даних професійного спрямування;

-          основ алгоритмізації та програмування.

 Опис очікуваних результатів навчання інформатики у профільній школі

Очікувані результати

після вивчення курсу інформатики у профільній школі учень повинен:

V знати основні поняття і методи інформатики, правила та принци­пи роботи комп'ютера;

V знати і відтворювати основні поняття та принципи використання інформаційно-комунікаційних технологій у певній професійній галузі;

V знати етапи розв'язування прикладних задач з використанням інформаційно-комунікаційних технологій;

V знати принципи організації зберігання даних на електронних носі­ях, друку відомостей, передавання даних каналами зв'язку;

V знати порядок створення і ведення баз даних;

V знати принципи організації та роботи локальних і глобальних ме­реж;

V знати сфери використання інформаційно-комунікаційних техно­логій в обраній професійній галузі;

V знати основи алгоритмізації та програмування

після вивчення курсу інформатики у профільній школі учень повинен:

V розуміти основні поняття і методи інформатики, правила та прин­ципи роботи комп'ютера;

V розуміти основні поняття і принципи використання інформаційно-комунікаційних технологій у певній професійній галузі;

V розуміти етапи розв'язування прикладних задач з використанням інформаційно-комунікаційних технологій;

 V розуміти порядок створення і ведення баз даних;

V розуміти принципи організації та роботи локальних і глобальних мереж;

V розуміти сутність процесу складання алгоритмів та подання у різ­них видах (блок-схема, словесно-формульний, програма на мові програмування);

V розуміти сутність застосування інформаційно-комунікаційних тех­нологій для розв'язання задач різних класів;

V розуміти сутність методів (зокрема чисельних), що їх використову­ють для розв'язування задач з обраної професійної галузі;

 V розуміти сутність розв'язування прикладних задач з використан­ням інформаційно-комунікаційних технологій;

V розуміти принципи організації і зберігання даних на електронних носіях; принципи друку відомостей; принципи передавання даних каналами зв'язку

після вивчення курсу інформатики у профільній школі учень повинен:

V вміти використовувати мови програмування для подання алгоритмів;

 V вміти використовувати поняття, правила, методи інформатики і  принципи  інформаційно-комунікаційний  технологій  при 

роз­в'язуванні задач з обраної професійної галузі;

V вміти застосовувати інформаційно-комунікаційні технології для розв'язання задач різних класів;

V вміти створювати та супроводжувати бази даних;

 V вміти працювати у локальних і глобальних мережах;

V вміти розв'язувати прикладні задачі з використанням інформа­ційно-комунікаційних технологій:

V вміти зберігати дані на електронних носіях;

V вміти роздруковувати відомості за допомогою комп'ютера;

V вміти передавати дані каналами зв'язку

після вивчення курсу інформатики у профільній школі учень повинен:

V вміти здійснювати розбиття навчального матеріалу на частини для

кращого його розуміння;

V вміти аналізувати математичні моделі і класифікувати їх;

V вміти аналізувати результати після виконання завдання;

V вміти аналізувати хід розв'язування задачі;

V вміти аналізувати готові алгоритми розв'язування задач;

V вміти аналізувати дані для правильного ведення баз даних;

V вміти аналізувати зміст меню та діалогових вікон прикладного

програмного забезпечення загального призначення

після вивчення курсу інформатики у профільній школі учень повинен:

V вміти виконувати постановку задачі;

V вміти формалізувати поставлену задачу (будувати математичну модель);

V вміти складати план розв'язування поставленої задачі за допомо­гою ІКТ;

V вміти обирати методи розв'язування поставленої задачі;

 V вміти будувати алгоритм розв'язування поставленої задачі за об­раним методом;

V вміти пропонувати інформаційно-комунікаційні технології, необ­хідні для розв'язуваннях задач обраної професійної галузі;

V вміти пропонувати альтернативні методи і засоби розв'язування поставленої задачі

після вивчення курсу інформатики у профільній школі учень повинен:

V вміти оцінювати складність математичної моделі;

 V вміти оцінювати логіку розв'язування задач за обраним методом;

V вміти оцінювати одержані результати, виходячи з початкових да­них;

V вміти робити висновки відповідно до отриманого результату;

V вміти оцінювати значущість свого продукту навчальної діяльності;

V вміти оцінювати результати застосування різних інформаційних технологій при розв'язуванні задач різних класів;

V вміти критично оцінювати відомості, знайдені в мережі Іnternet;

V вміти зіставляти застосування різних інформаційно-комунікацій­них технологій при розв'язуванні задач різних класів

На сьогодні вже визначений зміст навчання інформатики у профільній школі (відповідні навчальні програми інформатики затверджені Міністерством освіти і науки України). При формуванні змісту навчання інформати­ки у профільній школі були враховані загальні принципи та підходи формування змісту шкільної освіти, а саме:

V принцип гуманістичності, який забезпечує пріоритет загальнолюд­ських цінностей та здоров'я людини, вільного розвитку особистості;

V принцип науковості, який вимагає відповідності змісту навчання останнім досягненням наукового, соціального та культурного прогресу;

\/ принцип послідовності, який полягає в розробці такого змісту, в яко­му кожне нове знання базується на попередньому та випливає з нього;

\/ принципу історизму, який вимагає відображення у шкільних курсах історії розвитку тієї або іншої галузі знань, викладення діяльності видатних учених цієї галузі;

V принцип систематичності, який передбачає надання знань, форму­вання вмінь і навичок у системі, побудову всіх навчальних курсів та всього змісту освіти як систем, які включаються одна в одну та в загальну систему культури людства;

V принцип зв'язку з життям як універсальний засіб підкріплення шкільної освіти реальною практикою;

V принцип відповідності віковим можливостям та рівню підготов­леності школярів;

V принцип доступності;

V особистісно-оріентований підхід, за яким у центрі навчально-ви­ховного процесу повинні стояти інтереси особи, формування її якостей, ціннісних орієнтацій відповідно вимогам європейського суспільства; вра­ховуються вікові особливості учнів, взаємозв'язок змісту даної освіти з кон­текстом усього навчально-виховного процесу;

\/ діяльнісний підхід, за яким зміст освіти повинен спрямовуватися на формування у особистості уявлень і умінь, що сприятимуть соціальній ак­тивності та діяльності в інформаційному суспільстві.

V конкретно-історичний підхід, за яким формування змісту освіти спрямовується на вирішення найактуальніших питань для даного етапу суспільного розвитку.

Зміст навчальної дисципліни «Інформатика» як складової галузі «Технології» не може включати тільки знання , поняття, специфічні для вузької предметної галузі. Навчання інформатики слід організувати так ,  щоб воно забезпечило політехнічну спрямованість навчання, ефективно реалізовували міжпредметні зв’язки, слугували основою для вивчення інших складових навчальної галузі.